КОМАНДА777 (komanda777) wrote,
КОМАНДА777
komanda777

Как на чужой свадьбе. О памятнике и не только

«Послушай, Сара, помнишь, тут, на углу Ришельевской и Дерибассовской, была большая бочка с черной икрой? И кому она мешала?»- З одеського анекдоту часів після НЕПу Звісно, монумент Леніну - не бочка з ікрою.

І тим більше не мав би нікому заважати. Але знайшлися ті, що думають інакше. «Скинення пам’ятника кривавому диктатору є нашим символом очищення на шляху до європейської системи цінностей… Так, пам’ятник скинули стихійно, без належного юридичного оформлення. Але на те й революція, що сила народного гніву не вміщується в казуїстичні норми позіхаючого царства права», - розглагольствує на сайті "Радіо Свобода" «нєкто» Гаврош.
Ні, не той - зухвалий і хоробрий французький хлопчик, який загинув на барикадах повсталого Парижа, з роману Віктора Гюго, а Олександр Гаврош - «журналіст, письменник напрямку еротична поезія» (так – у Вікіпедії).
Ось які вони безкомпромісні - нинішні «гавроші». І теж із небоязких. Щоби змагатися… з монументами ідейних супротивників.  А що ж інші «революціонери» – симоненківці? Здавалося б, після першої спроби наруги над пам’ятником вождю комуністи мали не лише притьмом воскресити знищений червоний намет - «пост №1», а й підсилити його чергуванням своїх міцнощоких нардепів. Благо, всі вони - у складі олігархічної більшості з Партією регіонів. Яка не дасть «беркутівцям» команди дубасити-гамселити своїх союзників.

Однак «вірні продовжувачі справи Леніна» на чолі з Петром Симоненком нині вирішили бути подалі від «революції». Власне, як і раніше, коли народ піднімався проти олігархів.

Ні, таки пам’ятник Леніну – це не бочка з чорною ікрою…

На відміну від «письменника Гавроша», співачка Руслана Лижичко іншої думки: "Ми засуджуємо акти вандалізму, дикості, насилля та всього, що може роз'єднати та розколоти українців". В час, коли "наша мирна ініціатива потребує згуртованості та об'єднання всіх навколо Майдану та мирних протестів до відставки злочинної влади, трощення пам'ятників і заклики до агресії є нічим іншим, як рухом у зворотному напрямку від євроінтеграції та гуманного суспільства", - заявила незрівнянна виконавиця «Диких танців».

Згоден, Руслано, подібних «революціонерів» інакше, як вандалами-дикунами й назвати не можна. І вони – хочуть в Європу? Борються за європейські стандарти і принципи? Вони – за єдину Україну? «Нє вєрю!» - прокричав би геніальний Станіславський.

Хто такі революціонери щодо пам’ятників, ми знаємо. Бачили їх не раз. Це про них Олександр Мороз сказав:

…Та як хитнеться маятник

З приводу: як нам жить…

Той, хто руйнує пам’ятник,

Першим перебіжить.

…А велике дійство на Майдані продовжується, не залишаючи байдужим нікого. Правда, з неоднакових причин. Все-таки, очевидно, що більшість на Майдані - «на чужому весіллі». Грає музика, виголошуються тости – промови, інколи доходить до мордобою - все, як на серйозній «свайбі». І молоді є - троє чи й більше. Утім ніхто з них не певен, що піде під вінець, кому дістанеться «право першої ночі».

А що молода? І хто вона? Наша багатостраждальна країна. Вона, проте, й не збиралася заміж. Та хто питає? Вирішено без неї. І не тут. «Батькам» потрібен слухняний зять, - щоб і рахунки його під контролем, і гріхи дрібні та не дуже не дозволяли смикатись, і щоб таке-сяке добро тримало його на повідку доти, коли справа дійде до розводу.

Про це «батьки» теж подумали.

А можна з однієї потенційної нареченої зробити три-чотири. Щоб усім вистачило. І з чотирьох легше мати зиск. Адже «батьки» своєрідні, дочка-то прийомна, до неї (НИХ) можна ставитись як до невістки. Вона ж - завжди винна: хто того в Україні не знає?

І доведеться Україні розраховуватись з «благодійниками». Західними чи східними – немає значення. Скрізь є бажаючі на її землю, ресурси, транзитні переваги, дешеву та безвідмовну робочу силу… Як при тому доведеться нинішнім святкуючим - то їхня особиста справа. Ніхто з тих, хто обіцяв їм рай (німецькі зарплати, французькі пенсії, правові стосунки…), звітувати перед ними не буде. Собі рекламовані гарантії вони давно забезпечили.

А «піпл»…

Може, пора вже протверезіти? Щоб самим дати лад у власній господі. Без «західних» і «східних». Без вождів і опричників. Та не «водити козу» до нових віників, а братися до роботи. Самим, без підказок, при власній відповідальності за те, як живемо і як нас сприймають сусіди.

А вони сприйматимуть так, як того заслуговуватимемо. Добродійство між державами – красива фантазія. Світом править інтерес. Сьогодні він присутній і на Майдані.

Давайте ж відкриємо очі та будемо добиватися того, що потрібно нам усім:

- дострокових виборів парламенту на основі відкритих партійних списків;

- формування уряду народної довіри;

- введення парламентсько-президентської форми правління і незалежного самоврядування.

Доб’ємося цього - і побачимо, що женихів стає менше, і «люблять» вони Україну не так шалено, як нині, і мають свої обов’язки, а не лише права. І будуть ці обов’язки виконувати – неодмінно і належним чином.

Бо в нашої нареченої є справжній батько – народ України. Принаймні, він має ним стати.


Автор:Степан БУЛЬБА
Як на чужому весіллі (памфлет)
Источник

Ленин и новый дракон. Или - Путь в никуда...

Ленін ще ніколи не був таким живим за всі ці 22 роки
Нам не потрібні їхні тітушки, допоки в наших лавах є свої націоналісти. Погром пам’ятника леніна ділить Євромайдан на до і після. Майдан до – це образ того, ким ми хотіли би бути (чи хотіли би себе вважати). Після погрому леніна Майдан став народом – таким, яким він є, без прикрас, без самодисципліни, без прораховування стратегії.
Фото: radiosvoboda.org Фото: radiosvoboda.org

У далекому 1905 році В.І.Ленін писав: "Усезагальна віра в революцію є вже початком революції" - наче про тих, хто громив пам’ятник. Націоналісти – типові ленінці, які сповідують його теорію перманентної революції. А для українського Майдану вождь пролетаріату написав ось таке: "Байдужість є мовчазною підтримкою того, хто сильніший". Майдан боїться визнати перевагу над собою партійних радикалів, які просто-напросто прагнуть перетерпіти всю майданну ідилію, мир та спокій. Вони не за Європу. І не проти Януковича. Вони – проти уявного леніна, сталіна та інших давно зігнилих бовванів. Вони хочуть воювати за минуле, а не за майбутнє. Вони – за свою вузьку ідеологію, яку не сприймає Майдан, але яку можна нав’язувати, користуючись моментом. Такі середовища – це наші внутрішні тітушки. Вони, звісно, потрібні як елементики загальної й багатобарвної революції. Але вони шкідливі, коли починають жити своїм двовимірним революційним життям.

( Продолжение )

Оригинал взят у narvasadataa в Киевский Ильич из Нью-ЙоркаОригинал взят у samsebeskazal в Киевский Ильич из Нью-Йорка

Как оно иногда интересно в жизни бывает. Нью-Йорк, 1939 год.N_Y_Kremer
Памятник Ленину, снесенный сегодня в Киеве, был родом из Нью-Йорка. Его сделали специально для советского павильона на Всемирной выставке 1939 года. Ленина не жалко. Жалко куска истории. На мой взгляд, это был один из самых красивых памятников вождю мирового пролетариата.

Постановлением Конгресса США от 15 июня 1936 года 64 государства были приглашены принять участие в Нью-Йоркской Всемирной выставке под названием "Строительство мира завтрашнего дня". Для организации всех подготовительных работ по участию СССР в выставке в 1939 г. была создана Советская часть выставки, которая подчинялась СНК СССР. На нее возлагались разработка тематического плана павильона СССР, организация работ по проектированию, строительству и оформлению павильона, подготовка экспонатов. Выставка должна была пройти в 1939 и 1940 году, и была рассчитана на два летних сезона.

Главный советский павильон привлекал всеобщее внимание гигантской 24-метровой стальной скульптурой под названием "Новый советский человек", работы Вячеслава Андреева. Гражданин весил 30 тонн, был смонтирован на металлическом каркасе по типу Статуи Свободы, и установлен на центральном 60-метровом пилоне-обелиске. Пилон вместе со статуей был вторым по высоте сооружением на территории выставки. Советская звезда поднялась выше американских государственных флагов, из-за чего, после открытия выставки, американцам пришлось устанавливать свой флаг на вершине 80-метровой парашютной вышки, чтобы вернуть себе моральное превосходство на территории выставочного комплекса.


( Читать дальше... )
Tags: Вандалы, Киев, Памятники
Subscribe

promo komanda777 april 23, 10:00 1
Buy for 1 000 tokens
Иллюстрация здесь Каждый из нас владеет бессметным сокровищем – целым миром. Каждый человек может сказать – это мой мир! И это абсолютная, правда. Потому что, то что мы видим, что знаем об окружающей нас реальности и является нашим миром. Процесс формирования мировоззрения и миро…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment