КОМАНДА777 (komanda777) wrote,
КОМАНДА777
komanda777

Василий Цушко. Интервью на "Главреде". Начало.

Василь Цушко: «Ми все відрегулюємо так, щоб всім було добре»

Міністр економіки Василь Цушко обійняв свою посаду в нинішньому уряді за квотою комуністів.

Хоча був членом Соціалістичної партії, а 24 липня її очолив. В першій частині інтерв’ю, записаного якраз на півроку роботи міністра, «Главред» цікавився винятково питаннями зі сфери прямої компетенції міністра – тобто економічними.

Про одне зі своїх досягнень пан Цушко повідомив ще до початку інтерв’ю. Вказавши на кондиціонер у своєму кабінеті, міністр зауважив: «Скільки міністрів у цьому кабінеті висиділо, а кондиціонер ніхто не поставив! І не лише в кабінеті, це ще гаразд – а навіть у залі для офіційних переговорів».

І лише з приходом нової влади кліматичне питання в окремо взятих кабінетах знайшло своє вирішення. Міністр Цушко переконаний, що так само успішно цей уряд розв’язуватиме й значно масштабніші труднощі.

Ми з МВФ вийшли на «помірний оптимізм»

 

Василю Петровичу, з точки зору широкої публіки, Мінфін займається бюджетом, Нацбанк – стабільністю валюти, а Мінекономіки – хіба що скандальними держзакупівлями. У чому ще полягають функції вашого міністерства?

Будь ласка: буквально сьогодні (11 серпня. – Авт.) на засіданні Кабміну було затверджено основні макропоказники, за якими верстатиметься бюджет на наступний рік. А наше міністерство для цього дало прогноз.

На чому він базується? На прогнозах зростання світової економіки, зростання економіки наших головних партнерів – тих, до кого ми експортуємо свою продукцію, та тих, чию продукцію ми імпортуємо – а також на врахуванні тенденцій останнього півріччя.

 

Зараз я можу назвати затверджені на сьогоднішньому засіданні уряду цифри: 1 трлн. 253 млрд. грн. ВВП при зростанні ВВП 4,5 % та середньорічній інфляції 10,8 %. Це – три основні прогнозні показники на наступний рік, на яких буде будуватись бюджет країни.

 

Друге, чим займається Мінекономіки – це програма розвитку, котра подається разом із бюджетом.

Втім, я зможу відповісти на ваше питання більш визначено, коли парламент ухвалить, на виконання доручення Президента, закон «Про державне стратегічне планування». Ми його розробили на базі досвіду Казахстану, Росії, Словаччини. Ми взяли краще від усіх країн.

Поки що Мінекономіки працює без спеціального закону. Як «контора з погодження паперів». А між тим, колись же воно було Держпланом. Але потім вирішили, що планування не потрібне, і втратили багато спеціалістів у цій сфері.

Тим часом країни з ринковою економікою мають такий рівень планування… Мій перший заступник Максюта нещодавно їздив до Південної Кореї, так він говорив: «Василю Петровичу, Радянський Союз відпочиває в сенсі планування порівняно з Південною Кореєю!».

Давайте детальніше про деякі прогнози. Чи очікує уряд на другу хвилю кризи?

 

Скажу так: за тими даними, що ми сьогодні надали урядові для розрахунків макропоказників, ми – оптимісти. Не повинно бути другої хвилі кризи (пауза), хоча життя покаже…

Озвучені вами макропрогнози дуже добре вписуються в жорсткі вимоги МВФ – навіть із запасом. Напевне, нелегко було цього добитись?

Ми постійно проводимо роботу з експертами МВФ. І ми працюємо з ними не за принципом, що правий хтось один – або ми, або вони. Вчора така зустріч тривала більше двох годин. Ми дискутували, разом з експертами Мінфіну та Нацбанку, і по низці показників вони з нами погодились.

 

Наприклад?

Наприклад, щодо того ж зростання ВВП на 4,5 %. Втім, це ж було взаємно – десь і ми погоджувалися з ними. У них було більше песимізму, у нас – більше оптимізму, вийшли на «помірний оптимізм».

Оскільки контроль за цінами – це також ваша парафія, скажіть, за якою ціною будемо їсти хліб після нинішньої посухи?

Є доручення Президента урядові: забезпечити ціни на хліб наступного року на рівні нинішніх. З точки зору ситуації, що нині склалася на ринку, жодних підстав для підвищення цін на хліб немає. Гадаю, ми вийдемо на таке рішення, щоб не постраждав ні бізнес, ні споживач.

Бізнес – це насправді окреме питання, адже існує загроза, що через заборону на експорт зерна трейдери скуплять його задешево, і аграріям просто нічим буде повертати кредити.

 

На всяку дію є своя протидія. У нашого уряду – не в моїй особі, а в особі того ж віце-прем’єра з питань АПК Слаути та першого віце-прем’єра Клюєва – є досвід, який дозволяє зробити так, щоб бізнес теж не постраждав.

Бізнес, як ви правильно кажете, можна поділити на дві категорії: ті, хто виробляють продукт, і ті, хто його перепродують. А іноді – ним спекулюють. Так ось, ми все відрегулюємо так, щоб усім було добре…

Поки що це «регулювання» робиться через митницю, яка під надуманими приводами, як кажуть трейдери, гальмує вивіз зерна.

Ні-ні! Сьогодні просто припиняється шахрайство! Андрій Петрович (Клюєв. – Авт.) сьогодні озвучив два шляхи цього шахрайства: одні намагаються нагріти руки на поверненні ПДВ, а інші – на пересортиці.

А що робить митниця? Нічого страшного! Просто скеровує зерно на аналіз! Ти задекларував, що це третій клас – то доведи, що це саме третій. А то декларують одне, а вивозять зовсім інше. А від цього ж і ціна залежить, і, відповідно, скільки доведеться повертати ПДВ.

Для чесного бізнесу тут жодних проблем не виникне. Адже коли влада обіцяла створити всі умови для бізнесу, йшлося про чесний бізнес! А для нечесного є свої важелі впливу, і ми будемо впливати.

 

1 серпня набрав чинності багатостраждальний закон про держзакупівлі. Він вас цілком влаштовує, чи ще будуть поправки?

Я думаю, якісь зміни ми ще будемо ініціювати. Які – практика покаже, гадаю, треба, щоб закон місяців зо три попрацював. Немає ж ідеальних законів.

Сьогодні ми в міністерстві затвердили положення. Наприклад, про те, яку форму повинні заповнювати ті, хто подає на ту чи іншу процедуру. Це – формальні речі, але за ними вже працює бізнес.

«У мене немає дискомфорту від мільйонерів в уряді»

 

А чи подобається вам проект нового Податкового кодексу? І якщо так, то який з трьох?

Давайте так: чи потрібно було урядові подавати до парламенту той проект, який було подано?

Це – загадка для багатьох…

Потрібно! Бо, по-перше, написати одразу ідеальний кодекс неможливо. А по-друге, така людська натура, що ніхто не починає думати про проблему, доки вона не виникне.

Саме коли цей проект потрапив до парламенту, про нього всі почали говорити. Тобто це був правильний хід. А другий правильний хід зробив Президент. Він дав доручення урядові та звернувся до парламентської більшості, щоб проект винесли на всенародне обговорення.

І я впевнений, що в підсумку народиться збалансований документ. А суть його має бути такою: а) податки повинні платити всі, б) податки мають бути по силах відповідному бізнесу, в) чиновник повинен діяти не свавільно, а за правилами, які дозволяють наповнювати бюджет, не знущаючись із бізнесу.

Я думаю, діалог влади та бізнесу в цьому плані досягне результату. І розглядати ми будемо той проект, який уряд узгодить із бізнесом.

Але поки що йдеться не так про діалог влади та бізнесу, як про досить дивний «діалог» всередині самої влади. Є, умовно, «проект Азарова», «проект Тігіпка»… Навколо чого вести діалог?

Знаєте, я гадаю, що таке враження створюють певні елементи піару та вихоплювання окремих частинок з цієї ситуації. Прем’єр-міністр доручив винести проект на робочу групу, і, після доопрацювання, на всенародне обговорення. От саме той документ, що зараз опублікований до обговорення, і є базовим. Потім його збалансують і винесуть в парламент.

Тобто жодних суперечностей немає?

Я не бачу їх! Всередині влади їх дійсно немає! Преса розповідає те, се… Та ні – йде робота!

Але ж Податковий кодекс – не єдиний приклад. Скажімо, нещодавно депутат-«регіонал» Василь Хара заявив, що влада не виконуватиме вимог МВФ щодо підвищення пенсійного віку.

Пан Хара – профспілковий лідер. І він народний депутат, тобто політик. А від представників виконавчої влади я такого не чув.

Те ж – і по Податковому кодексу. Є доручення прем’єр-міністра віце-прем’єр-міністрові з економічних питань: пропрацювати проект кодексу з представниками бізнесу, отримати всі їхні пропозиції й намагатися їх урахувати. І ця робота триває, триває творчий процес.

А в творчому процесі всіляке буває. Тому я рекомендував би журналістам не лякати поки що ні суспільство, ні бізнес, ні владу. Доки йде творчий процес – не заважайте.

Щодо згаданого нами Сергія Тігіпка, віце-прем’єра з економічних питань: на якій основі будується співпраця профільного віце-прем’єра та вашого міністерства?

 

Його функції – це координація. Наприклад, в рамках реалізації програми Президента та роботи Комітету з реформ при Президенті він є керівником групи з економічних реформ. Я – керівник підгрупи. У нас іде координація з Мінфіном, з Держкомпідприємництва тощо. А також із бізнесом.

Після цього, коли ми вже маємо напрацювання, ми зустрічаємось в адміністрації Президента і узгоджуємо все з Іриною Михайлівною Акімовою, котра є першим заступником голови АП і першим заступником Президента в Комітеті з реформ. Ось такий процес.

 

Тобто остаточно все узгоджується в АП?

Дивіться, все влаштовано так: на базі Комітету з реформ при Президентові створено виконавчий комітет. Його очолюють двоє співголів. Це – голова парламенту й голова уряду. Таким чином, ми впроваджуємо в життя те, що напрацьовують робочі групи.

Я просто чому питаю: за законом, інститутами влади у нас є уряд, парламент, Президент, але аж ніяк не президентська адміністрація чи пані Акімова…

Ні, це просто так іде творча робота, а пані Акімова в цьому – лише модератор, який генерує ідеї й так далі, але ми все узгоджуємо. Ми просто обговорюємо, що ось Мінекономіки розробить такий-то законопроект, Держкомпідприємництва – таку-то норму. Говоримо, хто на якій стадії. Що в цьому поганого?

Результатом цієї роботи є законопроекти. Після чого вирішується, хто цей законопроект подає: Президент як невідкладний, чи уряд у рамках своїх повноважень.

А яку участь у цій роботі бере сам Президент?

Президент визначає стратегію та ставить задачі. А на засіданнях Комітету голови груп та підгруп доповідають Президентові про виконання. Це показували по телевізору, ви, мабуть, бачили. Наступне засідання буде в середині вересня.

 

Але оскільки без бюрократичних суперечностей не буває, то, мабуть, Президент їх і вирішує?

Зазвичай на тій стадії, коли підключається Президент, ніяких суперечностей вже немає. Керівники груп – ті ж віце-прем’єри – самі їх знімають. Я, до речі, таку роль вітаю. Віце-прем’єр виступає як арбітр, що узгоджує позиції відомств, які, звісно, можуть мати різні інтереси.

Це правда, що ви не їздите на службовому «Мерседесі»?

Правда. Он там у дворі Кабміну стоїть мій службовий «Шевроле».

Скажіть, як людина, яка їздить на старенькому «Шевроле», й до того ж стільки років віддала соціалістичній ідеї, ви комфортно почуваєтесь в уряді з рекордною кількістю мультимільйонерів?

Знаєте, в чому відмінність між жабкою і жабою? Жабка квакає, а жаба душить. Так ось, мене жаба не душить.

 

Я мав на увазі інше, й ви мене зрозуміли: чи вірите ви, що ці мультимільйонери здатні думати про державу й народ, а не лише про свій бізнес?

Ви не повірите, але я в цьому уряді у всіх бачу бажання, щоб наша країна, Україна, була квітучою, просунутою країною. Очевидно, постійна криза уже всіх дістала – і багатих, і небагатих. Тому в мене дискомфорту немає.

                                                                                 Окончание здесь

«Главред-Медиа»


Tags: Власть и оппозиция
Subscribe

Buy for 1 000 tokens
Н.К. Рерих. МЕЧ МУЖЕСТВА. 1912 Материя и время уплотняются. Люди, события, связи между ними словно втягиваются в одну большую воронку и стягиваются в одну точку. Гораздо быстрее наступает воздаяние за наши мысли, слова, дела. Картина мира обретает более четкие, хотя порой пугающие формы и…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments