КОМАНДА777 (komanda777) wrote,
КОМАНДА777
komanda777

Возможен ли турецкий сценарий в Украине?

Ситуація в Туреччині стала основною темою фейсбук-публікацій ряду активістів як правого, так і лівого спектру. Бунти в Туреччині дають надію на те, що протест проти влади має рацію, а громадянська позиція може зупинити навіть такі, банальні для України, дії як вирубка парку.
Очевидно, мейнстрімним видасться порівняння України та Туреччини по тому аспекту, що протести спрямовані проти прем’єра Тайіпа Ердогана та підтримуються опозиційною  Народно-республіканською партією. Мовляв, і у нас є свій Ердоган.
Уже зараз активісти антизабудовних кампаній у Києві радіють з того, що формальним приводом для бунтів стала вирубка парку Гезі.  Мовляв, у Києві – це традиційна тема.

Ядром протестів виступили активісти профспілок, Комуністичної партії Туреччини та Соціал-демократичної партії, що надихнуло лівих активістів України. Не зважаючи на це, жодна акція протесту в Україні не закінчується тим, що трапилося  в Туреччині.

Розглянемо, що принесуть протести Туреччині. Насправді, уже кілька місяців у цій країні тривають стихійні виступи сирійських біженців за покращення умов проживання у таборах. Тобто, суспільство перебуває в інформаційному полі боротьби за свої права та бачить успішні результати таких виступів, а не просто натовпи привезених із регіонів прапороносців.

Туреччина достойно переносить кризові явища, урядові вдається утримувати баланс між бідними та багатими.

Так трапляється, що повномасштабні протести легше вдаються у суспільстві, яке процвітає. Проаналізуємо як бунтують турки:  по-перше, вони вмикають та вимикають світло в будинках на підтримку протестувальників. Це свідчить про те, що комунальна система справно працює, а самі жителі районів мають змогу спокійно розрахуватися за спалені вати електроенергії наприкінці місяця. По-друге, мешканці на автомобілях закликають приходити на мітинги. Що таке утримувати автомобіль – зрозуміло. По-третє, вони годують повстанців. Щось подібне було в Україні в 2004, в період росту економіки та за чотири роки до кризи.

Які можуть бути наслідки цього бунту? Протести не мають лідерів, не мають програми розвитку своїх дій і налаштовані проти досить ситуативних тем — реконструкції парку Гезі та особисто Тайіпа Ендоргана. У даному випадку Ендорганові нічого не вартує поступитися парком для того, щоб відновити порядок в країні, засудити опозиціонерів за неконструктивні дії та вийти конструктивним політиком для участі у президентських виборах.

Не зважаючи на кількість протестувальників, поліцейським загонам вдається стримати основне ядро протесту та виконати свої цілі. Це свідчить про те, що методи «мережевого спротиву» на ділі поступаються організованим і навченим поліцейським. Силовики отримують новий досвід участі у вуличних війнах, що буде використовуватися надалі.

В будь-якому випадку, протести в Туреччині показують, що жарти з народом приводять до важких політичних і економічних наслідків (відбудова пошкоджених споруд, затримки руху транспорту мають свій грошовий вимір). Втім,  насправді це не такі ж непоправні речі, які будуть перекриватися з бюджету.

В Україні подібні акції не можливі з декількох причин.

На даному етапі політичного життя відсутнє позапартійне ядро, яке було би здатне на активні дії. Профспілкові організації та ліві структури в Україні не здатні на радикальний протест, не мають необхідних організаційних і конспіративних дій, мають велику віртуальну роздрібність (орієнтація на пошук відмінностей у гаслах) тощо.

Хороший потенціал є  у студентської профспілки «Пряма дія» та «Захист праці», однак ці структури наразі не мають широкого представництва в регіонах, яке могло би привести до створення кількох вогнищ протестів.

Єдиною силою, яка могла би кинути людей на поліцейські  кийки (мова йде саме про силове протистояння для ЗМІ, а не системний протест),  є ультраправа ВО «Свобода». Так склалося через організаційний ресурс партії в Україні та регіонах, наявність ресурсів для організації людей тощо. Однак наразі партія переживає свій вхід у мейнстрімну політику та більше налаштована на парламентські методи, ніж вуличні.

Українська офіційна опозиція апріорі не здатна організувати непроплачений протест та задати йому зрозумілі цілі.

Наразі в Україні підтримка протестувальників їжею та медикаментами може дорого обійтися підприємцям, які це робитимуть. Передусім, через великий вплив політичного важеля на бізнес-процеси в Україні.

У той же час, при підготовлених організаційних каналах по збору людей, доступі до пропаганди, наявності цілей, а головне – системи підготовки людей для участі у протестах із подальшим їх відходом з місця дії, є простором для розвитку кожної політичної сили, яка прагне розвиватися в Україні.

В оригинале: "Турецький сценарій в Україні: думка аналітика"

Источник



Массовые беспорядки в Турции всколыхнули унылое российское информационное пространство. Пока столичные креаклы грезят наяву о повторении аналогичных событий в Москве, интересно разобраться в том, а что собственно за события произошли в Стамбуле. Благо информация есть с обеих сторон: Достоверкин восемь лет прожил в Турции и перебрался в Москву лишь недавно; Роберт Устян тоже много лет учился и жил в Анкаре перед тем как вернуться в Россию.
Показательно, что их позиция по конфликту диаметрально противоположна — первый является сторонником Эрдогана и его политики, а второй активно борется с кровавым турецким режимом при помощи пролетарского лайка и ретвита... Прим Бумер@нга: )))

( Продолжение )


Tags: Манипуляции сознанием, Политтехнологии, Турция, Укриана
Subscribe

Buy for 1 000 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment